DOI: https://doi.org/10.33989/2075-1443.2019.41.172942

ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУ ТЕМАТИЗАЦІЇ МОДЕРНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

I. P. Zainchkovskaya

Анотація


У статті показано, що теоретичною передумовою зростання наукового інтересу до вивчення культурного розмаїття народів стала просвітницька віра в прогрес історії, котра невпинно рухається в напрямку універсалізації, руйнуючи культурну різноманітність народів.Збереження останньої забезпечувалося, з одного боку, шляхом виокремлення та свідомого розвитку тих символічних ресурсів, які визначали культурну самобутність кожного народу, а з іншого – історико-антикварною роботою, яка вберігала від цілковитого забуття культуру тих народів, які мали зникнути під колесом історії. Така світоглядно-пізнавальна парадигма сприяла зростанню наукового зацікавлення до культурної самобутності народів, котра найвиразніше збереглися в народній поезії та давній літературі. Останні експлікувалися як джерело найбільш достовірної інформації про історію та ментальну самобутність народу, внутрішня єдність якого забезпечувалася мовою. В умовах високого рівня деетнізації еліти, така світоглядна настанова зумовила інтенцію до ототожнення народу з простонароддям, мова якого характеризувалася великою кількістю регіональних говірок, ґрунтовне вивчення яких поступово заклало підвалини для розкриття комунікативної та ментальної єдності населення певної території. Ця настанова була теоретичною основою культурного обласництва української інтелігенції у ХІХ ст., котра, у більшості випадків, не мала чіткого бачення культурних та політичних перспектив українства. Поміж тим, саме її історико-антикварна та літературна діяльність мала вагоме значення для поступової тематизації модерної української ідентичності завдяки обґрунтуванню можливості та доцільності використання української мови в літературній, науковій та публіцистичній діяльності, що забезпечило поступове формування українського культурного простору з високим рівнем комунікативної єдності.


Ключові слова


народна поезія; давня література; народ; народність; мова; літературна мова; народна мова; українська ідентичність; культурна ідентичність; національна ідентичність

Повний текст:

PDF

Посилання


Azadovskii, M. K., & Platonov, O. A. (Ed.). (2014). Istoriia russkoi folkloristiki [History of Russian folklore]. Moskva: Institut russkoi tcivilizatcii. [in Russian].

Bauman, Z. (1995). Ot palomnika k turistu [From a pilgrim to the tourist]. Sotciologicheskii zhurnal [Sociological Journal], 4, 133-154 [in Russian].

Gerder, I. (1977). Idei k filosofii istorii chelovechestva [Ideas to the philosophy of human history]. Moskva: Nauka [in Russian].

Giddens, E. (2004). Uskolzaiushchii mir: kak globalizatciia meniaet nashu zhizn [A slipping world: how globalization is changing our lives]. Moskva: Ves Mir [in Russian].

Hansen, K. P. (1995). Kulturund Kulturwissenschaft (1. Aufl.). Tübingen/Basel: UTB GmbH; Auflage

Hibernau, M. (2012). Identychnist natsii [Identity of nations]. Kyiv: Tempora [in Ukrainian].

Hrabovych, H. (1997). Do istorii ukrainskoi literatury: Doslidzhennia, ese, po- lemika [To the history of Ukrainian literature: Research, essay, polemics]. Kyiv: Osnovy [in Ukrainian].

Hrytsak, Ya. (2000). Narys istorii Ukrainy: formuvannia modernoi ukrainskoi nat- sii XIX–XX st. [Essay on the history of Ukraine: the formation of the modern Ukrainian nation of the 19th and 20th centuries] (2nd ed.). Kyiv: Geneza [in Ukrainian].

Iagich, I. V. (1910). Istoriia slavianskoi filologii [History of slavonic philology]. Sankt-Peterburg: Otdelenie rus. iaz. i slovesnosti Imp. AN. [in Russian].

Iak, B. (2017). Natcionalizm i moralnaia psikhologiia soobshchestva [Nationalism and moral psychology of association]. Moskva: Izd-vo Instituta Gaidara [in Russian].

Kasianov, H. (2016). Istorychna pamiat ta istorychna polityka: do pytannia pro terminolohiiu y henealohiiu poniat [Historical memory and historical policy: to the question of terminology and genealogy of concepts]. Ukrainskyi isto- rychnyi zhurnal [Ukrainian Historical Magazine], 2, 118-137 [in Ukrainian]. Khantington, S. (2003). Stolknovenie tcivilizatcii [Collision of civilizations]. Moskva: Izdatelstvo AST. URL:https://www.e-reading.club/book.php?book=61484 [in Russian].

Kostomarov, M. Spysky «Knyh buttia ukrainskoho narodu», vylucheni zi sprav Kyrylo-Mefodiivskoho tovarystva. 1845–1846 [Lists of “Books of being of the Ukrainian people”, extracted from the Cyril-Methodius society. 1845-1846]. URL:http://litopys.org.ua/rizne/kmt02.htm [in Ukrainian].

Kravchenko, V. (2011). Ponevolennia istoriieiu: radianska Ukraina v suchasnii is- toriohrafii [Conviction of History: Soviet Ukraine in Modern Historiography]. In Ukraina, Imperiia, Rosiia. Vybrani statti z modernoi istorii ta isto- riohrafii [Ukraine, Empire, Russia. Selected articles on modern history and historiography] (pp. 455-528). Kyiv: Chasopys “Krytyka” [in Ukrainian].

Kryvda, N. Yu., & Storozhuk, S. V. (2016). Kulturna identychnist yak osnova kole- ktyvnoi yednosti [Cultural identity as basis of collective unity]. International education journal of innovative technoligies in social science, 4(8), 2, 58-63. DOI: 10.31435/rsglobal_ijitss/01062018/5710 [in Ukrainian].

Lysiak-Rudnytskyi, I. (1994a). Formuvannia ukrainskoho narodu ta natsii (metodolohichni zauvahy) [Formation of the Ukrainian people and the nation (methodological observations)]. In Lysiak-Rudnytskyi I. Istorychni ese [Historical essays] (Vol. 1. pp. 11-40). Kyiv: Osnovy [in Ukrainian].Russo, Zh.-Zh. (1896). Emil, ili O vospitanii [Emil, or About Education]. Moskva: Tipo-lit. t-va I. N. Kushnerev i K. [in Russian].

Lysiak-Rudnytskyi, I. (1994b). Intelektualni pochatky novoi Ukrainy [Intellectual beginnings of a new Ukraine]. In Lysiak-Rudnytskyi I. Istorychni ese [Histori- cal essays] (Vol. 1. pp. 173-191). Kyiv: Osnovy [in Ukrainian].

Ohiienko, I. (2001). Istoriia ukrainskoi literaturnoi movy [History of the Ukrainian literary language]. Kyiv: Nasha kultura i nauka. URL: http://litopys.org.ua/ ohukr/ohu05.htm [in Ukrainian].

Perettc, V. N. (1906). K voprosu ob ucherezhdenii ukrainskikh kafedr v universitete [To the question about ucherezhdenii of the Ukrainian departments in an university]. In Kievskaia starina [Kievan old times], XSІІІ, 5-6, 43-49. [in Russian].

Peretts, V. (1908). Naiblyzchi zavdannia vyvchennia istorii ukrainskoi literatury. [Nearest tasks of study history of Ukrainian literature]. In Zapysky Ukrains- koho naukovoho tovarystva v Kyievi [Messages of Ukrainian scientific society are in Kyiv]. (Kn. 1. pp. 16-24). Kyiv [in Ukrainian].

Smit, E. (2009). Natsii ta natsionalizm u hlobalnu epokhu [Nations and national- ism are in a global epoch]. Kyiv: Nika-Tsentr [in Ukrainian].

Stepyko, M. T. (2011). Ukrainska identychnist: fenomen i zasady formuvannia [Ukrainian identity: the phenomenon and principles of formation]. Kyiv: NISD [in Ukrainian].

Storozhuk, S. V. (2013). Natsiia: istoriia i teoriia problemy (istoryko-filosofskyi vymir) [Nation: history and theory of problem (historical and philosophical measuring)]. Kyiv: VADEKS [in Ukrainian].

Storozhuk, S. (2013). Natsiia yak ob’iekt istoryko-filosofskoho analizu [The nation as an object of historical and philosophical analysis]. (Doctoral dissertation). Kyiv. nats. un-t imeni Tarasa Shevchenka, Kyiv [in Ukrainian].

Storozhuk, S. (2014). Natsionalizm: Problema vyznachennia ta interpretatsii. [Na- tionalism: The problem of definition and Interpretation]. Visnyk Cherkaskoho universytetu. Seriia Filosofiia [Bulletin of Cherkasy University. Series Phi- losophy], 31 (324), 28-33. [in Ukrainian].

Storozhuk, S., & Goian, I. (2016). The ethnic principle as the basis of civil politics. Cherkasy University Bulletin: Philosophy, 1, 31-36.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.