КОНЦЕПТ ПЕРСОНОЦЕНТРИЗМУ Ж.МАРІТЕНА В КОНТЕКСТІ СУСПІЛЬНОГО ВЧЕННЯ ЦЕРКВИ ПРО ЛЮДИНУ

Автор(и)

  • I. M. Tshylyak

DOI:

https://doi.org/10.33989/2075-1443.2018.39.174995

Ключові слова:

персоноцентризм, церква, суспільство, аксіологія, особа, милосердя, соціальна доктрина, Католицька церква

Анотація

Здобута Україною 25 років тому незалежність, реанімувала генетику політико-соціальної і націоідеологічної півкуль українського істеблішменту. Відтак, повернута до ясності та реалій суспільна свідомість, спровокувала чинники глибокого переосмислення стратегічності українського фактору в парадигмі світової політики та збудила ген провіденціоналізму в формуванні нової цивілізації. Процес урбанізації та глобальні системні переміни стали для українського елітарного та наукового товариства імперативом та викликом. Після того, як пострадянський культуркамф зійшов з голіафової арени і втратив ідеологічну привабливість, під наростаючим авторитетом церкви державні інституції вимушені прорізати свідомість громадян такими поняття як особа, свобода, права, гідність, гуманність та озвучувати ці проблеми відтепер як пріоритетні. Аналізуючи роль Церкви в контексті реконструкцій ідеологічних парадигм, важливо пам’ятати, що українська нація перебуває на етапі транзиту від тоталітарної ідеології до розбудови демократичних засад. Від замкнутості й обмеженості до глобального співіснування та обміну соціальними дарами. Звідси випливає, що саме розумінням парадигми християнської концепції щодо людини визначається перспектива українського суспільства в світовій міжнародній панорамі. Про це дуже влучно зазначає професор Стенфордського університету Френсіс Фукуяма, демократичні перетворення в Україні є частиною глобального процесу боротьби за демократію з авторитаризмом і популізмом, тому успіх українців має велике значення не тільки для Європи, а й для світу в цілому. Українська національно-політична думка завжди формувалась, в тому числі, на християнській аксіології, тому в умовах нових викликів вона тим більше вимушена апелювати до християнського наративу, філософії і, звісно, до соціальних церковних доктрин. Проте, слід розуміти, що «церква не збирається і не може підміняти Державу, видавати закони, організовувати силові органи для забезпечення виконання законів. Церква не пише Конституцій, хоча дуже вдоволена, коли Конституція Держави бере до уваги відповідальність перед Богом. Церква прагне до того, щоб ті, хто прислухається до її вчення, сповняли Божий закон, а це включає також послух усім людським законам, які не противляться Божому.

Посилання

Fukuiama: Peremoha Ukrainy nad populizmom maie znachennia dlia Yevropy. URL:https://www.pravda.com.ua/news/2018/03/30/7176236/

Zvernennia Epyskopiv Urainskoi Hreko-Katolytskoi Tserkvy do virnykh ta vsikh liudei dobroi voli pro zavdannia khrystyianyna v suchasnomu suspilstvi. URL:https://risu.org.ua/ua/index/resourses/church_doc/ugcc_doc/33839/

Yelenskyi V., & Perebensiuk K. Relihiia. Tserkva. Molod. Kyiv: A.L.D., 1996. 160 s.

Shvedov V. Relyhyia y polytyka. Mezhdunarodnaia zhyzn. 1992. No 5. S. 48–59.

Benedykt XVI. Deus caritas est (Boh ye liubov). Entsyklika pro khrystyiansku liubov. Lviv: Komisiia sotsialnoi komunikatsii, Komisiia “Spravedlyvist i myr” UHKTs, 2006. 32 s.

Bulla “Misericordiae vultus”, 15. URL:http://news.ugcc.ua/documents/bulla_misericordiae_vultus_oblichchya_miloserdya_76220.html

Bulla “Misericordiae vultus” (“Oblychchia myloserdia”). URL:http://news.ugcc.ua/documents/bulla_misericordiae_vultus_oblichchya_miloserdya_76220.html

Liturhiini pereklady UKHTs, chyn Khreshchennia. URL:gcc-littexts-ukr.blogspot. com/2012/11/blog-post_94.html

Bulla “Misericordiae vultus”, 23. URL:http://news.ugcc.ua/documents/bulla_misericordiae_vultus_oblichchya_miloserdya_76220.html

Malinovska O. S. Demokratiia chy liberalna permisyvnist? Analiz suspilnykh idei Zh. Maritena. Visnyk Lvivskoho universytetu. Filosofski nauky. 2003. Vyp. 5. S.141–147.

Matviienko I. S. Filosofske osiahnennia liudyny: intehralnyi huma- nizm Zh .Maritena ta humanistychna etyka E. Fromma. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Filosofiia. Politolohiia. 2010. No 99. S.14.

Matviienko I. S. Katolytskyi personalizm Zhaka Maritena URL:http://elibrary.nubip.edu.ua/19270/1/Matviienko Iryna Serhiivna stattia 2

##submission.downloads##

Номер

Розділ

ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ, ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ