http://philosobr.pnpu.edu.ua/issue/feed Філософські обрії 2021-10-22T14:43:22+03:00 Kravchenko Petro Anatolievich Philos_obr@ukr.net Open Journal Systems <p style="text-align: justify;">Журнал <strong>«Філософські обрії» </strong>публікує оригінальні наукові роботи, виконані в контексті актуальних проблем філософії та пов’язаних із нею галузей філософських наук у різних аспектах: теоретичні і теоретико-методологічні статті; статті, що описують результати емпіричних досліджень; огляди літератури; повідомлення та звіти про наукові заходи (конференції, конгреси, з’їзди, симпозіуми тощо); інформаційні матеріали, присвячені відомим філософам. </p> <p style="text-align: justify;">У журналі досліджується зарубіжна та вітчизняна історико-філософська думка; аналізуються актуальні проблеми соціальної філософії та філософії історії; розглядаються питання філософської антропології та філософії культури.</p> <p style="text-align: justify;">Висвітлюється: онтологічна, гносеологічна, феноменологічна проблематика; діалектика і методологія пізнання; логіка, етика, естетика; філософія науки, філософія освіти; релігієзнавство.</p> http://philosobr.pnpu.edu.ua/article/view/242661 ПРО ПРИРОДУ НАДОСОБОВОЇ РЕАЛЬНОСТІ ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ 2021-10-18T13:32:44+03:00 V. Meshkov Philos_obr@ukr.net O. Lugovskiy Philos_obr@ukr.net <p>У статті показано, що надособова реальність духовної культури є складною, автономною, цілеспрямованою рефлексією, замкнутого на собі культурного процесу, який у міру свого розвитку упродовж двох з половиною тисяч років набував найбільш розвинутої структури і змісту. Гегель і Гартман досить повно розкрили її своєрідну природу, складну структуру і культурно-історичне значення. Їх концептуальні побудови можуть служити методологічною основою для загального культурологічного дослідження.<br>Тематичний культурологічний підхід дозволяє досліджувати генезис світової культури і окремих культур народів. Тематичний аналіз письмових джерел (до VI ст. до н. э.) переконливо показує натуралістично-силовий характер ментальних просторів усіх без винятку культур. Це означає, що не в одній культурі до VI ст. до н. е. ми не знайдемо уявлень про розум і доброчесність як чисто духовних, самостійних реальностей. Тематичний підхід дозволяє дослідити революційні перетворення осьового часу, коли здійснився революційний перехід від натуралістично-силового до розумово-добродійного ментального простору культури.</p> 2021-10-22T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 http://philosobr.pnpu.edu.ua/article/view/242664 ГЛОБАЛЬНА ЕВОЛЮЦІЯ І ПЕРСПЕКТИВИ ЛЮДСЬКОГО ІНТЕЛЕКТУ 2021-10-18T13:43:08+03:00 V. Shapoval Philos_obr@ukr.net <p>У статті зроблена спроба проаналізувати проблеми універсального еволюціонізму, показати основні етапи розвитку сущого від появи найпростіших об’єктів до формування вищих з відомих сьогодні матеріальних структур, які є носієм інтелекту на біологічний основі. Автор аргументує позицію, згідно з якою подальша еволюція, з великою імовірністю, буде відбуватись як перехід від інтелекту на органічних носіях – людського розуму – до штучного інтелекту на неорганічних засадах. Разом або окремо від людського розуму, штучний інтелект має змогу надати новий імпульс розвитку земної цивілізації, проникненню у далекий космос і освоєнню його безмежних можливостей.</p> 2021-10-22T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 http://philosobr.pnpu.edu.ua/article/view/242666 ЛЮДИНА І БЕЗСМЕРТЯ В ПОГЛЯДАХ ТРАНСГУМАНІСТІВ 2021-10-18T13:51:18+03:00 P. Kravchenko Philos_obr@ukr.net T. Kiselyova Philos_obr@ukr.net <p>У статті проаналізована еволюція поглядів мислителів трансгуманізму на явище смерті та проблема подолання людиною смерті завдяки досягненням науки та розвитку технологій. Автори аргументують позицію, що трансгуманізм, як філософський напрям не визнає людину смертною істотою, а саму смерть вважає трагедією яку необхідно подолати. Отримати безсмертя людство зможе лише при умові використання всіх досягнень сучасної науки. Серед провідних ідей досягнення безсмертя є кріоніка, регенеративна медицина та високотехнологічна модифікація тіла людини. У новітніх дослідженнях трансгуманісти все більше схиляються до того, що перемогти смерть людина зможе завдяки кіборгізації та злиття зі штучним інтелектом.</p> 2021-10-22T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 http://philosobr.pnpu.edu.ua/article/view/242672 «ІНАКШІСТЬ» ЯК КОНФЛІКТ ІДЕНТИЧНОСТЕЙ У ЦИФРОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ 2021-10-18T14:05:22+03:00 L. Usanova Philos_obr@ukr.net H. Suprun Philos_obr@ukr.net <p>У статті проаналізоване зростання конфліктогенності в умовах глобалізаційних процесів ХХІ століття, зокрема зіткнення культурних і соціальних ідентичностей. Конфлікт ідентичностей є відповіддю на руйнування уніфікованого суспільства.<br>Розвиток цифрових технологій спровокував підвищений масив інформаційних потоків, які несуть в суспільство дезорієнтуючі настрої. Як наслідок – поширюються такі соціальні явища як «ехо-камери» і газлайтинг: внаслідок процесів глобалізації відбувається конфлікт ідентичностей як на індивідуальному, так і на соціальному рівнях. Пошук практик порозуміння вбачається авторами як один із шляхів вирішення культурного і соціального конфлікту, який поглиблюється в цифрову еру глобалізованого світу.</p> 2021-10-22T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 http://philosobr.pnpu.edu.ua/article/view/242676 ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ГІДНОСТІ ЛЮДИНИ В МОРАЛЬНІЙ КУЛЬТУРІ НАРОДУ 2021-10-18T14:15:26+03:00 P. Kravchenko Philos_obr@ukr.net M. Kostenko Philos_obr@ukr.net <p>У статті аналізуються деякі чинники формування гідності людини у моральній культурі народу. Дається характеристика соціально-психологічних та етико-філософських чинників формування гідності. Виокремлено загальні фактори формування ціннісних орієнтацій особистості. Охарактеризовано об’єктивні, практично-духовні та ідеальні чинники формування гідності. Простежується вплив історичних обставин на трансформацію гідності у моральній культурі народу. Визначено, що гідність як етична категорія є одним з ключових елементів моральної культури та виразником ідеї свободи, що є основою функціонування суспільства.</p> 2021-10-22T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 http://philosobr.pnpu.edu.ua/article/view/242657 ВИТОКИ КОНЦЕПТУ «ЛІБЕРТАРІАНСЬКИЙ ПАТЕРНАЛІЗМ» У НАУКОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АСПЕКТ 2021-10-18T13:10:34+03:00 A. Kravchenko Philos_obr@ukr.net S. Bezrukov Philos_obr@ukr.net <p>Проаналізовані різні витоки лібертаріанського патерналізму – політичні, соціальні, культурні, досліджується сутність цього суспільного й соціального феномену. Лібертаріанський патерналізм має як позитивні, так і негативні риси, які актуалізуються сучасними планетарними викликами. Демократія і громадянські свободи опинились в лещатах викликів, на які своєрідно реагує як держава в цілому, так і приватний сектор економіки, зокрема. У цивілізованому світі гостро постала проблема соціального захисту населення, пересічною людиною драматично сприймається масований пресинг реклами, ЗМІ, певних структур, які зацікавлені в швидкому збуті своїх продуктів – матеріальних, духовних і соціальних. Лібертаріанський патерналізм вбачається авторами як можливий шлях узгодження цих питань, особливо з точки зору захисту соціальних прав й свобод громадян.</p> 2021-10-22T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 http://philosobr.pnpu.edu.ua/article/view/242660 ДЕЇЗМ ЯК ВИЗНАЧАЛЬНИЙ ПРИНЦИП ФОРМУВАННЯ ФІЛОСОФІЇ ІСТОРІЇ ВОЛЬТЕРА 2021-10-18T13:26:47+03:00 O. Kolodii Philos_obr@ukr.net S. Sheiko Philos_obr@ukr.net <p>Аналізуються особливості філософії деїзму у творчості французького просвітника ХVІІІ ст. Вольтера в контексті філософії історії. Автори обґрунтовують визначальні впливи світоглядно-методологічних основ деїзму мислителя на формування принципів філософії історії. Доводяться можливості Вольтера поєднати принципи емпіричного та раціонального в процесі пізнання. Розглядається широка палітра дослідження філософом історико-філософського процесу від античності до Нового часу. Проводиться аналіз філософських концепцій раціоналізму Р. Декарта, Б. Спінози та емпіричної філософії Ф. Бекона, Дж. Локка, І. Ньютона. Філософія історії Вольтера характеризується пошуком об’єктивних закономірностей, достовірних історичних фактів та втілення духовно-раціональних початків.</p> 2021-10-22T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 http://philosobr.pnpu.edu.ua/article/view/243041 ФІЛОСОФСЬКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РЕФОРМУВАННЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ У ТВОРЧОСТІ В. ВЕРНАДСЬКОГО 2021-10-22T12:03:22+03:00 A. Ilchenko Philos_obr@ukr.net <p>У статті здійснюється аналіз філософсько-методологічних засад реформування вищої освіти в творчості В. Вернадського першої половини ХХ ст. Автор обґрунтовує, що вони безперечно мають важливе світоглядно-методологічне значення для вивірення напрямів та ціннісних орієнтирів сучасної трансформації вітчизняної вищої школи в епоху взаємовпливів глобалізації освітнього простору та відтворення самобутньої національної освітянської традиції в умовах українського державотворення. Доведено, що основоположними регулятивними принципами удосконалення вищої школи, на думку вітчизняного науковця є: раціональність, науковість, демократизація, гуманізація освіти, духовно-культурне освоєння світу та навчання упродовж усього життя у поєднанні з класичною моделлю університету. Визначено, що при побудові навчально-виховного процесу у вищій школі доцільно постійно враховувати результати новітніх наукових досліджень з дотриманням глибоких демократичних основ.</p> 2021-10-22T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 http://philosobr.pnpu.edu.ua/article/view/243034 ДОГМАТИЧНІ СМИСЛИ ДРАМИ СВЯТИТЕЛЯ ГЕОРГІЯ (КОНИСЬКОГО) “ВОСКРЕСІННЯ МЕРТВИХ” 2021-10-22T11:40:55+03:00 A. Tsarenok Philos_obr@ukr.net <p>Українська драма-мораліте «Воскресеніє мертвих», написана 1746 року видатним викладачем Києво-Могилянської академії Георгієм (Кониським), має суттєву догматичну складову й постає не лише морально-повчальним, але й віроповчальним твором.<br>Як засвідчує аналіз тексту дидактичної п’єси Георгія (Кониського), в ній у художній спосіб утверджені не тільки есхатологічні догмати (догмат про майбутнє воскрешення Богом усіх померлих людей та догмат про Страшний Суд). У творі ми знаходимо й вияв віри у Пресвяту Трійцю, сповідання Христа Богом та Людиною, усвідомлення величі й значення Спокутної Жертви, переконання в безсмертності людської душі, характерне для теїзму визнання Божого піклування про світ та ін.<br>Ретельне вивчення догматичного виміру драми «Воскресеніє мертвих» сприяє кращому розумінню філософських і богословських поглядів святителя Георгія (Кониського), а отже, й спростуванню певних невірних інтерпретацій його творів.</p> 2021-10-22T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 http://philosobr.pnpu.edu.ua/article/view/243038 ІКОНОПИС: БАРОКОВА МЕНТАЛЬНІСТЬ УКРАЇНЦІВ 2021-10-22T11:53:20+03:00 O. Bogomolets Philos_obr@ukr.net <p>На емпіричному тлі представленої в експозиціях Замку-музеї Радомисль колекції професійних та народних барокових ікон, у статті розкрито композиційну, художню та ідейну своєрідність українського барокового іконопису та показано суголосність трансльованих ним образів та ідеалів національному характерові та суспільним сподіванням українців. Саме завдяки цьому, український бароковий іконопис (професійний та народний) у часи довготривалої бездержавності та культурної децентралізації став головним засобом трансляції засадничих для збереження етнокультурної ідентичності колективних споминів, а з ними – й суспільних ідеалів. Останні, з плином часу трансформувалися в ментальні моделі, які несвідомим чином визначали світоглядно-ціннісні пріоритети українців. Вони, як свідчить композиційна своєрідність представлених у Замку-музеї Радомисль барокових ікон, оберталися навколо засадничих для барокового світогляду ідей преображення світу та досягнення Царства Божого на землі завдяки подвижницькій діяльності героїв. Для людини «епохи бароко» ними були не тільки православні святі, а й релігійні та політичні діячі, котрі могли ігнорувати вимоги християнських моралістів заради реалізації конкретних життєвих інтересів народу. Їхня подвижницька діяльність вважалася однією з головних передумов преображення світу прообразом якого поставала Богородиця. Для українців вона була не лише невтомною заступницею знедолених та страждаючих, а й прообразом тієї самовідданої й безкорисної любові, що запанує в світі (на святій українській землі) у процесі його преображення. Щире сподівання українців на захист святих у єдності з непохитною вірою у «всеприсутність» Господню та софійність світу, призвела до утвердження в українській свідомості онтологічного оптимізму, тобто віри у кінцеве подолання всіх життєвих перешкод без жодних особистих зусиль.<br>Сформовані та трансльовані українським бароковим іконописом ідеали та ментальні моделі, завдяки духовним лідерам національного відродження, серед яких безумовний пріоритет належить творчій спадщині Т. Шевченка, набули світського звучання та продовжили визначати спосіб думання та поведінку українців.<br>Навіть сьогодні, вони щиро вірять, що оновлення світу та формування нового справедливого ладу не потребує ніяких особистих зусиль і буде реалізоване силами призваних ними героїв у підсумку мажорного звершення українського історичного поступу.</p> 2021-10-22T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021