Філософські обрії https://philosobr.pnpu.edu.ua/ <p style="text-align: justify;">Журнал <strong>«Філософські обрії» </strong>публікує оригінальні наукові роботи, виконані в контексті актуальних проблем філософії та пов’язаних із нею галузей філософських наук у різних аспектах: теоретичні і теоретико-методологічні статті; статті, що описують результати емпіричних досліджень; огляди літератури; повідомлення та звіти про наукові заходи (конференції, конгреси, з’їзди, симпозіуми тощо); інформаційні матеріали, присвячені відомим філософам.</p> <p style="text-align: justify;">У журналі досліджується зарубіжна та вітчизняна історико-філософська думка; аналізуються актуальні проблеми соціальної філософії та філософії історії; розглядаються питання філософської антропології та філософії культури.</p> <p style="text-align: justify;">Висвітлюється: онтологічна, гносеологічна, феноменологічна проблематика; діалектика і методологія пізнання; логіка, етика, естетика; філософія науки, філософія освіти; релігієзнавство.</p> uk-UA Philos_obr@ukr.net (Kravchenko Petro Anatolievich) Philos_obr@ukr.net (Kravchenko Petro Anatolievich) Tue, 25 Jul 2023 14:31:23 +0300 OJS 3.2.1.2 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss 60 ІДЕЯ СВІТУ ЯК ТОЛЕРУВАННЯ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ https://philosobr.pnpu.edu.ua/article/view/282587 <p>У статті автор привертає увагу до того факту, що сучасна тотальна технологізація людського життя парадоксальним чином генералізує у собі самій зворотню тенденцію як нагальну потребу реанімації його гуманітарної цілісності. Серед чисельних шляхів, на яких реалізується означена тенденція, ведучим напрямом, на думку автора, має залишатися світоглядний підхід, – антропологічна ідея світу, котра корегує орієнтацію життєвого проекту людини у напрямку толерування невизначеності як сутнісної характеристики людської істоти.<br>Актуальний запит на перетворення будь-якого «точного» знання про світ на знання про себе, з необхідністю наділяючи це знання неабиякою «дозою недостовірності», і змушуючи його в той чи інший спосіб актуалізувати потужний самокритичний потенціал, водночас сприяє подоланню специфічної практичної безпорадності однозначно науково-технологічного проекту людського життя.</p> H. Shalashenko Авторське право (c) 2023 https://philosobr.pnpu.edu.ua/article/view/282587 Tue, 25 Jul 2023 00:00:00 +0300 АНТРОПОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМАТИКА ФІЛОСОФІЇ Г.С.СКОВОРОДИ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ВІТЧИЗНЯНИХ ДЕРЖАВОТВОРЧИХ ПРОЦЕСІВ https://philosobr.pnpu.edu.ua/article/view/282588 <p>Воєнні дії, які із 2014 року відбуваються в Україні, з особливою гостротою актуалізують суспільно-політичні перетворення, що пов’язані з доленосними питаннями майбутнього українського народу і нації, їх державотворчими процесами. У таких умовах класична соціально-філософська проблематика виходить на перший план оскільки дає змогу всебічно осмислити громадську діяльність людини, її потенціал, внутрішні і зовнішні сили, оцінити значущість особистості, як культурно-творчої істоти. Ця проблематика тісно поєднана з антропологічною оскільки людина є центром соціальних та суспільно-політичних процесів. Вона мікрокосм, у якому зосереджений увесь макрокосм, як стверджував Г. Сковорода філософський символізм його творчості полягає безпосередньо в мудрості, сродній праці, баченні великого у малому, розкритті таїни через символічний світ – це дорога до щасливого життя.<br>Бути людиною означає бути філософом – свідчить Григорій Савич. А доля кожної людини невіддільна від долі народу і єдність ця лежить у світі свободи, яку багато хто не розуміє, бо для цього необхідно боротися з цілим світом на принципах любові, а не ненависті. Це і є класична українська філософія започаткована Г. С. Сковородою завдання філософії і полягає в тому, щоб пробудити основні гасла Просвітництва (честь і гідність, свобода, справедливість, солідарність, моральність) та практично спрямувати їх на досягнення як власної свободи, так і свободи відкритого суспільства. Розбудова такого суспільства в Україні і є метою сучасного вітчизняного державотворчого процесу.</p> P. Kravchenko Авторське право (c) 2023 https://philosobr.pnpu.edu.ua/article/view/282588 Tue, 25 Jul 2023 00:00:00 +0300 ПРОБЛЕМА ВИЗНАЧЕННЯ СВІТОГЛЯДНОЇ ПАРАДИГМИ У ФІЛОСОФІЇ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ (КРИТИЧНО-ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ) https://philosobr.pnpu.edu.ua/article/view/282535 <p>У статті здійснюється спроба визначення світоглядної парадигми у філософії Г. Сковороди. В історико-філософських дослідженнях існує певна розбіжність думок щодо оцінки основних положень філософії українського просвітника.<br>Науковці акцентують увагу на проявах у творчості Г. Сковороди пантеїзму, дуалізму, плюралізму та містики. Це палітра взаємовиключних головних визначень філософії мислителя. Проведений критичний аналіз філософської спадщини Г. Сковороди дозволяє виявити деїстичне спрямування його світоглядних позицій. Проте, у порівнянні із концептуальним викладом деїзму засновника французького Просвітництва ХVІІІ століття Ф. Вальтера, філософські деїстичні положення Г. Сковороди мають власні особливості. Деїстичні тенденції Ф. Вальтера ґрунтуються на принципах раціоналізму, пронизують основи його теоретичної та практичної філософії. Принцип деїзму українського просвітника опирається на вищу божественну премудрість, що включає в себе як раціональні форми існування та пізнання, так і духовно-практичні, моральні основи людського буття.</p> S. Sheiko, A. Ilchenko Авторське право (c) 2023 https://philosobr.pnpu.edu.ua/article/view/282535 Tue, 25 Jul 2023 00:00:00 +0300 СВІТОГЛЯД «ТИПОВОГО» ЄВРОПЕЙСЬКОГО СТУДЕНТА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ В РОМАНІ РОБЕРА МЕРЛЯ «ЗА СКЛОМ» https://philosobr.pnpu.edu.ua/article/view/282541 <p>Визначаються особливості світогляд у «типового» європейського студента другої половини ХХ століття в романі Робера Мерля «За склом», його здатність жити і спілкуватися в соціумі, залишатися самим собою і бути водночас «клітинкою» єдиного цілого серед великого організму університету. Авторка обґрунтовує студентські світоглядні позиції, порівнюючи погляди вихідців із різних верств французького суспільства, а також емігрантів. Через особисті взаємини розглядаються несхожі бунтарські характери, «пристосувальні» настрої, індивідуальні інтереси студентства того часу. Здійснюється аналіз сучасних підходів науковців щодо творчості Робера Мерля, ураховуються сучасні реалії «світу студентів» і «студентського буття» у порівнянні з попередньою епохою.</p> I. Tsebriy Авторське право (c) 2023 https://philosobr.pnpu.edu.ua/article/view/282541 Tue, 25 Jul 2023 00:00:00 +0300 ОБРАЗ АНТОНІО САЛЬЄРІ ЗА СПОГАДАМИ ЙОГО СУЧАСНИКІВ ТА ЕПІСТОЛЯРНО-ПУБЛІЦИСТИЧНОЮ ЛІТЕРАТУРОЮ https://philosobr.pnpu.edu.ua/article/view/282543 <p>Відтворюється образ Антоніо Сальєрі за спогадами його сучасників та епістолярно-публіцистичною літературою.<br>Автор, спираючись на мемуарну літературу, архівні документи та публіцистичні джерела, обґрунтовує власну позицію щодо внеску А. Сальєрі в світову мистецьку скарбницю та мистецьку вищу освіту, доцільність дослідження його спадщини на сучасному етапі. Використовується широке коло маловідомих у науковому оббігу першоджерел, що дозволяють розкрити образ Антоніо Сальєрі –музиканта, композитора, педагога, театрального режисера, ректора центрового в у Європі ХІХ століття мистецького закладу вищої освіти – Віденської консерваторії. Спростовується концепція про причетність А. Сальєрі до ранньої смерті В. А. Моцарта.</p> L. Yaremenko Авторське право (c) 2023 https://philosobr.pnpu.edu.ua/article/view/282543 Tue, 25 Jul 2023 00:00:00 +0300 ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ СТРУКТУРИ ХРИСТИЯНСЬКОГО ЗНАННЯ https://philosobr.pnpu.edu.ua/article/view/282593 <p>У статті розглянуті особливості сучасного постнекласичного наукового дискурсу, згідно з яким всіляке наукове та релігійне знання є спрощеною мислинєвою конструкцією значно більш складної об’єктивної реальності. Все напрацьоване релігійне знання є сукупністю різних теологічних моделей божественної реальності, продуктивність яких перевірялась багатовіковим досвідом містичного зв’язку з Господом. Згідно з вимогами науково-релігійного дискурсу про неповноту знання, усі релігійні тексти Біблія, Коран, Тора та ін. не є носіями абсолютно вірогідного знання. Священна реальність, яку вони описують, значно складніше. У статті розкривається своєрідність суб’єкта та об’єкта релігійного оповідання, та особлива природа містичного факта.<br>Емпіричний базис християнського знання складають книги Старого і Нового Заповіту, які задають вихідну основу християнського знання. Масив інтерпретацій священного знання, який був напрацьований за дві тисячі років розвитку християнства, складає головний об’єм у системі християнського знання. Християнська теологія надає всебічне розуміння християнського віровчення та його історичного розвитку. У структурі християнського знання особливу роль відіграє містичне знання-ведення-переживання, яке називають Богознавством. Своєрідність знання-ведення-переживання визначає те, що воно приходить безпосередньо від Бога. Богознавство можливо досягти в ході багаторічної практичної роботи подвижника. Містична сторона знання-ведення є переживання безпосереднього зв’язку з Господом, яку важко передати словами. Сокровенне знання-ведення існує тільки у режимі реального часу у екзистинційній реальності священного переживання.</p> V. Meshkov Авторське право (c) 2023 https://philosobr.pnpu.edu.ua/article/view/282593 Tue, 25 Jul 2023 00:00:00 +0300 ГІДНІСТЬ ЛЮДИНИ У СВІТСЬКОМУ ТА ПРАВОСЛАВНОМУ КОНЦЕПТАХ https://philosobr.pnpu.edu.ua/article/view/282595 <p>Кожному явищу матеріального і духовного світу об’єктивно притаманні внутрішні суперечності, тому не є виключенням і уявлення про людську гідність як у світському так і у релігійному контекстах. У статті охарактеризовано та розмежовано поняття «світська» (загальнолюдська) та «християнська» мораль. Доведено, що остання походить з надприродного джерела, з морального закону, основою якого є віра в безсмертя людського духу. Християнська мораль передбачає такі норми поведінки людей, у яких дотримані біблійні моральні заповіді. Корені ж загальнолюдської моралі знаходяться в культурі, що виробила гуманістичний світогляд, у межах якого людина визнається самодостатньою цінністю, здатною утвердити власну гідність, перетворити себе і світ без втручання трансцендентної надчуттєвої сутності (Бога). Загальнолюдська мораль – це принципи й норми, які регулюють поведінку людей, діяльність їх спільностей, об’єднань з точки зору загально-визнаних уявлень про добро і зло, порядність і непорядність, чесність та безчесність.<br>Незважаючи на розбіжності, а подекуди й суперечності в розумінні сутнісних виявів людської гідності між світськими та християнськими контекстами, цілком очевидним для обох аспектів є розуміння того, що чільне місце повинна займати та сторона особистості, яка виявляє себе в єдності суспільного прояву та індивідуального устремління, в глибини її власної свідомості та її прагненні вільного самовизначення і творчості, як передумови утвердження власної гідності.</p> M. Kostenko Авторське право (c) 2023 https://philosobr.pnpu.edu.ua/article/view/282595 Tue, 25 Jul 2023 00:00:00 +0300 ПРАКТИКА «УПОРЯДКУВАННЯ ЦЕРКОВНОЇ МЕРЕЖІ» ПАРТІЙНО-ДЕРЖАВНИМИ СТРУКТУРАМИ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 1960-Х рр. В УКРАЇНСЬКІЙ РСР https://philosobr.pnpu.edu.ua/article/view/282599 <p>У статті розглянуто практику реалізації регулювання партійно-державними структурами церковної мережі РПЦ у контексті державної політики в сфері релігії у другій половині 1960-х років в Українській РСР. Автор вказує на те, що органи влади, вбачаючи в релігії силу, ворожу ідеалам радянського суспільства, продовжували вишукувати всілякі перешкоди для реєстрації нових релігійних громад, закриття діючих церков, молитовень. Узагальнивши форми й методи антирелігійної боротьби попередніх років, органи державної влади у практичній діяльності дотримувалися принципу «достатності» числа зареєстрованих громад у кожному з регіонів країни.</p> Yu. Pomaz Авторське право (c) 2023 https://philosobr.pnpu.edu.ua/article/view/282599 Tue, 25 Jul 2023 00:00:00 +0300 ПОМІРКОВАНИЙ РАЦІОНАЛІЗМ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ https://philosobr.pnpu.edu.ua/article/view/282545 <p>У статті пропонується авторське бачення теоретичної проблеми здійснення історичних та філософсько-історичних (історіософських) досліджень з позицій поміркованого раціоналізму. Послуговуючись роздумами відомого польського філософа-неопозитивіста Леона Хвістека, автор підкреслює значення наукових студій, заснованих на принципі так званого «суворого мислення», на пошуках простих і ясних істин за допомогою досвіду та точного міркування. Водночас, у праці наголошується на неприпустимості абсолютизації раціоналізму з огляду на когнітивну обмеженість людського чуттєвого досвіду та інтелекту.<br>Відповідно, раціоналістична методика осягнення дійсності повинна базуватися на усвідомленні дослідником не тільки її досить очевидних переваг, але й не завжди очевидної недосконалості. Цей поміркований – виважений та скромний – підхід є доречним у сфері філософсько-історичних, а також власне історичних студій, позаяк дослідник, зокрема, принципово неспроможний віднайти й осмислити абсолютно всі історичні факти.</p> A. Tsarenok Авторське право (c) 2023 https://philosobr.pnpu.edu.ua/article/view/282545 Tue, 25 Jul 2023 00:00:00 +0300 СУПЕРЕЧНОСТІ СУСПІЛЬСТВА ЗНАНЬ: ОСВІТНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ВИКЛИКИ https://philosobr.pnpu.edu.ua/article/view/282550 <p>У статті розглядаються соціо-антропологічні виміри суспільства знань та освітні трансформації, ними обумовлені. Аналізуються процеси інформатизації соціально–культурного простору та їх суперечливі тенденції, осмислення яких спростовує спрощене трактування та поширені міфологеми суспільства знань. Виділяються проблемні лінії, зокрема, співвідношення суспільства знань і об’єктивного наукового знання; культурної традиції і швидко змінного інформаційного потоку, проблема самовизначення людини і соціального статусу освіченої людини, а також питання соціальної ролі освіти і виклики не лише щодо переосмислення її змісту та технологій навчання, але й загальної зміни моделей мислення і особистісної поведінки.</p> L. Usanova, I. Usanov Авторське право (c) 2023 https://philosobr.pnpu.edu.ua/article/view/282550 Tue, 25 Jul 2023 00:00:00 +0300 ПОСТФОЛЬКЛОР ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН МЕРЕЖЕВОГО СУСПІЛЬСТВА https://philosobr.pnpu.edu.ua/article/view/282558 <p>У статті схарактеризовано постфольклор як культурний феномен суспільства мереж та визначено різні аспекти його функціонування – соціально-комунікаційний, культурологічний та психологічний. Доведено, що постфольклорна творчість має важливе значення для розвитку соціальних комунікацій, оскільки сприяє обміну інформацією між користувачами соцмереж, передає знання, настрої, почуття, емоції людей. В культурологічному аспекті твори постфольклору постають як надбання культури сучасного урбанізованого суспільства та представлені різними видами й жанрами. З позицій психології, постфольклор здійснює вплив на індивідуальну та суспільну свідомість, на розвиток когнітивних процесів тощо. Окремо зазначено про появу постфольклору у сфері освіти, що свідчить про його важливе значення для формування світогляду учнівської молоді.</p> V. Voshchenko Авторське право (c) 2023 https://philosobr.pnpu.edu.ua/article/view/282558 Tue, 25 Jul 2023 00:00:00 +0300 ІДЕЯ ПРАВДИ-СПРАВЕДЛИВОСТІ ЯК ІНСТРУМЕНТ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПРАВОВОЇ МЕНТАЛЬНОСТІ УКРАЇНСЬКОГО ЕТНОСУ В КОНТЕКСТІ ВІТЧИЗНЯНОГО ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ https://philosobr.pnpu.edu.ua/article/view/282568 <p>У статті здійснено аналіз ідеї правди-справедливості як інструменту трансформації ментально-правових стереотипів українського етносу в державотворчому дискурсі. Серед іншого, було встановлено, що українське уявлення про правду тісно пов›язане з європейською ідеєю істини. Формування такої ідеї було своєрідною відповіддю (захисною реакцією) народної свідомості на відсутність «правди» в повсякденному бутті ранньокласового українського соціуму, що надзвичайно болісно сприймалось як окремим індивідом, так і спільнотою, загалом. Водночас справедливість як соціально-філософський феномен покликана виступати своєрідним моральним мірилом відносин між індивідами у соціумі. Вона розглядається як авторитетний критерій встановлення відповідності між характером людської діяльності та її оцінкою соціальною спільнотою. У модерній суспільній свідомості ідеал справедливості все частіше проявляється через функціонал прав людини, соціальної рівності та однакових стартових можливостей для будь-якого індивіда.</p> O. Shtepa, S. Kovalenko Авторське право (c) 2023 https://philosobr.pnpu.edu.ua/article/view/282568 Tue, 25 Jul 2023 00:00:00 +0300 СВІТОГЛЯДНІ ЗАСАДИ ВОЛОНТЕРСТВА В УКРАЇНІ В УМОВАХ ВІЙНИ https://philosobr.pnpu.edu.ua/article/view/282578 <p>У статті розглянуто світоглядні засади волонтерства в Україні, що стає все більш популярним явищем і займає важливе місце в житті суспільства, як-то безприбутковість, відкритість, духовність та гуманізм, прозорість, безпечність та співпраця з державними структурами та військовими.<br>Установлено, що українські волонтери є прикладом взаємодії громади та держави, яка сприяє забезпеченню безпеки та допомозі постраждалим. Вони показали, що волонтерство може бути ефективним інструментом в боротьбі з війною та її наслідками.</p> Ya. Blokha Авторське право (c) 2023 https://philosobr.pnpu.edu.ua/article/view/282578 Tue, 25 Jul 2023 00:00:00 +0300 ВЕРТИКАЛЬНА СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ В УМОВАХ УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКОЇ ВІЙНИ https://philosobr.pnpu.edu.ua/article/view/282581 <p>У статті розглянуто питання впливу українсько-російської війни на канали вертикальної циркуляції соціальної мобільності. Автором встановлено, що лише для професійних військових, війна стала каналом висхідного руху, адже армія функціонує як канал вертикальної циркуляції найбільше у воєнний час. У той же час війна похитнула статус таких соціальних інститутів як церква, процес нагромадження багатств, сім›я та шлюб (особливо з представником іншого соціального статусу), зробивши їх каналами низхідного руху.</p> O. Ostapenko Авторське право (c) 2023 https://philosobr.pnpu.edu.ua/article/view/282581 Tue, 25 Jul 2023 00:00:00 +0300