DOI: https://doi.org/10.33989/2075-1443.2017.37.173149

НЕГАТИВНІСТЬ ЯК «НЕАНТИЗУЮЧА» ЗДАТНІСТЬ СВІДОМОСТІ

S. O. Nimchyn

Анотація


У статті досліджується проблема уяви теоретичним підґрунтям якої постає вчення щодо негативності свідомості, найбільш адекватно та продуктивно втілене, насамперед, у художній творчості. Уяву досліджується та визначається шляхом сартрівського неологізму «неантизація» (ne’antisation). Саме момент заперечення, що виражається в неантизуючій здатності уявляючої свідомості, визнається джерелом і фундацією прекрасного як цінності ірреального світу. Уяву відповідно до концепції Сартра образний акт є інверсія реалізуючого акту») не тільки не повязано з відображенням реальності, але, й навіть навпаки, висвітлено такою, що не має з реальністю нічого спільного: уявна установка свідомості виникає лише за умови «звернення в небуття» реального світу. Іншими словами, художня творчість починається з феноменологічного уніщовіння світу, що відвертається від нього свідомістю.


Ключові слова


Ж.-П. Сартр; творчість; свобода; заперечення; уява; уявне; неантизація; перетворення; А. Шопенгауер; М. Єврєїнов

Повний текст:

PDF

Посилання


Batay Zh. Lyteratura y zlo. Moskva : MHU, 1994. 166 s.

Evreynov N. N. Demon teatralʼnosty. Moskva ; SPb. : Letnyy sad, 2002. 534 c.

Evreynov N. N. Otkrovenye yskusstva. SPb. : Mir, 2012. 776 c.

Ysaev S. A. Nezhnyy. Zhene Zh. Strohyy nadzor. Moskva : HyTyS, 2000. C. 7–22.

Kazanskyy B. V. Metod teatra (analyz systemy N. N. Evreynova). Leningrad : Academia, 1925. 172 s.

Kozhev A. Ateyzm y druhye raboty. Leningrad : Praksys, 2006. 512 s.

Mahun A. V. K probleme Nychto u Khaydehhera y Sartra. Zh.P. Sartr v nastoyashchem vremeny: Avtobyohrafyzm v lyterature, fylosofyy y polytyke : materialy mezhd. konf. (S. Peterburhe, 8–9 yyunya 2005 h.). SPb. : yzd-vo S. Peterb. un-ta, 2006. C. 124–133.

Sartr Zh. P. Buttya i Nishcho: Narys fenomenolohichnoyi ontolohiyi. Kyiv : Osnovy, 2001. 854 c.

Sartr Zh. P. Voobrazhaemoe. Fenomenolohycheskaya psykholohyya voobrazhenyya. SPb. : Nauka, 2001. 319 c.

Sartr Zh. P. Ocherk teoryy èmotsyy. Psykholohyya èmotsyy : khrestomatyya / sost. V. K. Vylyunas. SPb. : Pyter, 2008. C. 176–196.

Slynyn ya. A. Na podstupakh k èkzystentsyalyzmu: Razmyshlenyya Zh. P. Sartra o voobrazhenyy y voobrazhaemom. Sartr Zh. P. Voobrazhaemoe. Fenomenolohycheskaya psykholohyya voobrazhenyya. SPb. : Nauka, 2001. C. 5–48.

Shopenhauèr A. Myr kak volya y predstavlenye. Sobranie sochinenii : v 5 t. Moskva : Moskovskyy klub, 1992 . T. 1. S. 37–378.

Shopenhauèr A. Myr kak volya y predstavlenye. Sochineniia : v 2 t. Mynsk : Popurry, 1999. T. 2. S. 3–812.

Sartre J. P. La transcendance de l’Ego: esquisse d’une description phènomènologique. Recherches philosophiques. 1936a.Vol. 6. P. 85–123.

Sartre J. P. L’imagination. Paris : Alcan, 1936b. 162 p.

Sartre J. P. Esquisse d’une thèorie des èmotions. Paris : Hermann, 1939. 52 p.

Sartre J.P. L’imaginaire. L’imaginaire: Psychologie phènomènologique de l’imagination. Paris : Gallimard, 1940. 373 p.

Sartre J. P. L’imagination. Paris : PUF, 2012. 139 p.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.