ПРОБЛЕМА СВОБОДИ ВОЛІ ЛЮДИНИ В РОСІЙСЬКОМУ СЛОВЯНОФІЛЬСТВІ ТА ЗАХІДНИЦТВІ ХІХ СТОЛІТТЯ

Анотація

У статті проаналізовані слов’янофільство та західництво – основні підходи щодо визначення свободи волі людини в російській філософії середини ХІХ ст. Розкривається спроба представників ліберально-західницького напрямку пов’язати вирішення проблеми свободи волі з раціональними, творчими проявами окремої особистості в історичному розвитку Західної Європи. Слов’янофіли зосереджують увагу на загально-общинних, соборно-духовних взаємозв’язках особи з громадою, в межах якої досягається індивідуальна свобода. Існує також спроба поєднати протилежні підходи – слов’янофілів та західників щодо з’ясування істинних законів історичного розвитку, синтезу логіко-гносеологічної проблематики з духовно-практичною, дослідження свободи волі у всезагальному її вияві – общині, соборності та в індивідуальному плані – в окремо взятій особистості.