ЯН ПАРАНДОВСЬКИЙ І ПРОБЛЕМА САМОТНОСТІ АВТОРА

A. V. Saliy

doi:10.33989/2075-1443.2016.35.175129

Автор(и)

A. V. Saliy

DOI:

https://doi.org/10.33989/2075-1443.2016.35.175129

Ключові слова:

Парандовський Я., самотність автора, натхнення, творчий процес, художнє мислення, відчуженість особистості

Анотація

На прикладі творчості польського письменника і мислителя Яна Парандовського, автор розглядає явище самотності, як необхідний контекст усього літературного процесу. Саме з цього починається специфічне осмислення феномену людини і її унікальності. У статті розкривається особлива роль історичних реалій в умовах яких проходить процес оформлення екзистенційної проблематики у новій, повоєнній художній картині світу. Особливо коли характерний антивоєнний пафос поступово починає перетворюватися на екзистенційний, переносячи акценти на долі конкретних осіб, свободу вибору, потребу відчувати себе і світ навколо.

Посилання

Belza S. Alkhimik slova. Parandovskii Ia. Alkhimiia slova. Moskva : Progress, 1982. S. 5-16.

Loshakova T. V. K voprosu o retceptcii ekzistentcializma v polskoi literature 1940-1960-kh gg. Filologicheskie nauki. Voprosy teorii i praktiki. 2013. No. 8 (26). Ch. 1. S. 99-102.

Parandovskii Ia. Alkhimiia slova. Moskva : Progress, 1982. S. 17-310.

Parandovskii Ia. Petrarka. Parandovskii Ia. Alkhimiia slova. Petrarka. Korol zhizni. Moskva : Pravda, 1990. S. 303-448.

Khandke P. Zhinka shulha. Povisti. Kyiv : Yunivers, 1999. 256 s.