ФАКТОРИ СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ У СОЦІОКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ: СЕНС ТА МЕТА ЖИТТЯ

Анотація

Актуальність дослідження питань особистості у соціокультурному контексті в Україні зумовлена загальноцивілізаційними та національними суперечностями в контексті функціонування та становлення нових цивілізацій.
У дослідженні особистість у соціокультурному просторі визначено як таку, що втілює в собі істотні риси активних людей, особисту незалежність, самоусвідомлення моральної й правової відповідальності.
У статті зазначено, що сутність людини не співпадає з її наявним буттям, вона завжди є розвитком, подоланням теперішнього і побудовою майбутнього у відповідності з метою, планами, проектами, активною діяльністю її свідомості. І що саме свідомість – це та важлива сутнісна сила людини, яка не тільки відображає, але й творить світ. Людина може бути активною і у своїй бездіяльності, але тільки творча діяльність може бути працею.
Визначено властивості, що характеризують діяльність – це насамперед завжди об’єктивовані властивості суб’єкта діяльності, перетворюючого оточуючу дійсність відповідно до своїх цілей, потреб та інтересів. Вказано, що питання про якості суб’єкта дії є актуальним для нашого сучасного суспільства: активність, цілеспрямованість, ініціативність, свідомість, організованість висуваються сьогодні на перший план характеристик особистості. Це питання найбільш важливе у галузі наукової творчості.
Становлення особистості визначено як результат соціалізації. Сутністю індивідуальності особистості можна вважати цілісність особистості, що проявляється у певному ставленні до світу.
Людська діяльність здійснюється в двох найбільш загальних формах – практичній та духовній. Їх відмінність полягає в предметі діяльності та її результатах. У процесі практичної діяльності (практики) відбувається перетворення природи і всього предметного, соціального середовища, в якому
відбувається життєдіяльність людини. Духовну діяльність визначено як процес цілеспрямованого, систематизованого відображення дійсності, результатом якої є перетворення сфери свідомості. У сучасних умовах, як правило, це професійна діяльність.
У якості її найзагальніших видів виокремлено наукове пізнання, ціннісну свідомість, цілепокладання, прогнозування й програмування. Як соціалізацію особистості запропоновано розуміти складний процес та результат засвоєння індивідом соціального досвіду і його відтворення.