НЕЕПІСТЕМІЧНА ГЕНЕРАТИВНА ЕСТЕТИКА
DOI:
https://doi.org/10.33989/2075-1443.2019.41.172998Ключові слова:
естетика, постмодернізм, трансгенеративність, неепістемічність, метанаративАнотація
У статті розглядаються основні ідеї неепістемічної генеративної естетики, як напрямку, який досі не привертав увагу вітчизняних дослідників. Показано, що когнітивний апарат класичних епістем нездатний адекватно відобразити естетичний досвід. Демонструється зв’язок цієї естетики з психоаналізом, постмодернізмом, а також перспективи естетичних ідей цього напрямку за умов віртуалізації суспільства.
Посилання
Addlehead, B. Subliminal aesthetic of furiously sleeping ideas. The Papers of Psy- chological Chicanery, 9, 4, 107-131.
Conman, L. (2005). Transclassical approach as a leading trend in fictitious aes- thetical theories. New York: Junk Science.
Gabbler, D. (2003). Sense and sensibility of postmodern aesthetic. Washington, DC: Vanity Press.
Liarson, J. (2004). Why we don’t use our mind in aesthetical reasoning. Predatory Journal of Philosophy, 7(36), 58-99.
Ranter, T. Non-epistemological foundations of false aesthetical conscience. Philo- sophical Litter, 1, 12, 24-48.
Slowpoke, N. (2010). Nagel’s bat in the belfry. The Journal of Analytical Flubdub. 28(2), 170-185.
Temeshvar, M. (1984). Estetika govoriashchei nevyskazannosti [The aesthetics of speaking unspokenness]. In Novye sovremennye techeniia v zarubezhnykh obshchestvennykh i sotcialnykh naukakh [New modern trends in the foreign social and social sciences]. Moskva: MGU [in Russian].
