МИСЛЕННЯ ЯК ФАКТОР САМОТВОРЕННЯ ЛЮДИНИ: СИТУАЦІЯ АНТРОПОЕЗИСУ
DOI:
https://doi.org/10.33989/2075-1443.2016.36.175087Ключові слова:
антропоезис, рефлексія, мислення, культура, особистість, творчість, суспільство, самотворення, людинаАнотація
Здійснено аналіз антропоезису (аутопоезису) як процесу творення людиною самої себе, моделей свого буття. Показано, що історія антропоезису включає в себе історію мисленнєвої рефлексії як фактору, завдяки якому людина стає тим, ким себе вважає і ким хоче стати. Продуктивну роль в даному процесі виконує мислення в якості енергії творення особистості – головного суб’єкта соціального пізнання і діяльності.Посилання
Badrak V. Antologiia genialnosti. Kiev : Izdatelstvo “KVІtc”, 2004. 476 s.
Veber M. Izbrannye proizvedeniia. Moskva : Progress, 1990. 808 s.
Viko D. Osnovaniia novoi nauki ob obshchei prirode natcii. Moskva; Kiev : REEL-book HCA, 1997. 656 s.
Gerder I. G. Idei k filosofii istorii chelovechestva. Moskva : Nauka, 1977. 703 s.
Mamardashvili M. K. Filosofskie chteniia. Sankt-Peterburg : Azbuka-klassika, 2002. 832 s.
Nitcshche F. Volia k vlasti. Moskva : Eksmo; Kharkov : Folio. 2003. 834 s.
Proleiev S. V. Moderna kultura i hlobalni transformatsii suchasnosti. Ideia kultury: vyklyky suchasnoi tsyvilizatsii. Kyiv : “Alterpres”, 2003.
Sartr Zh.-P. Bytie i nichto: opyt fenomenologicheskoi ontologii. Moskva : Respublika, 2000. 639 s.
Smit R. Byt chelovekom: istoricheskoe znanie i sotvorenie chelovecheskoi prirody. Moskva : “Kanon+” Roii “Reabilitatciia”, 2014. 367 s.
Khaidegger M. Vremia i bytie. Moskva : Respublika, 1993. 448 s.
Fikhte I. G. Osnova obshchego naukoucheniia. Moskba : “Ladomir”, 1995. 655 s.
Pinkard T. German Philosophy 1760-1860: The Legacy of Idealism. Gambridge : Gambridge University Press, 2002.
