ТОМА АКВІНСЬКИЙ ПРО ПРИРОДУ ЖІНКИ: ВЧЕННЯ ТА СУЧАСНІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ

Анотація

Мета роботи полягає у з’ясуванні специфіки використання св. Томою Аквінським формулювань «дефектний чоловік» та «неповнота природи» щодо жінки, а також подальших інтерпретацій Аквінатового вчення про жінку в роботах представників католицької філософії з точки зору узгодження сучасних тенденцій та філософської традиції, що їм суперечить. Засобами аналізу оригінальних текстів Аквіната, встановлено, що формулювання «дефектний чоловік» Аквінат приписує іншим (переважно, коли викладає позицію Аристотеля), але сам не вдається до таких радикальних формулювань. Більше того, Аквінат саму тезу про породження жінки з ребра чоловіка, обґрунтовує не з точки зору віддаленості жінки від образу Божого, але з точки зору необхідності зробити зв’язок між чоловіком та жінкою сильнішим. Отже, у результаті такого породження, чоловік та жінка більш поєднані і тому відчувають відповідальність одне перед одним, на відміну від тварин, у яких самці та самиці створені незалежно. Продемонстровано, що, згідно з позицією самого Аквіната, субстанційно жінка та чоловік не відрізняються, але різняться згідно з контингентними аспектами, визначеними в процесі зародження тіла. Це означає, що фактична відмінність між статями полягає лише у матеріальній складовій, у той час як з точки зору наявності інтелектуальної душі, жінка повністю є рівною чоловіку. Більше того, визначальними аспектами породження тіла жінки може бути як необхідний рух небесних світил, так і випадковість, це і означає, що визначення ролі та призначення кожної людини варіюється, відтак, з точки зору не сутнісних ознак, але з огляду на контингентні характеристики тілесності. Що ж до сучасного неотомізму, то він орієнтований на виправдання позицій св. Томи. У деяких представників (зокрема, у Дж. Хартеля) є тенденція приписувати Аквінату підхід так званого «інтегрального фемінізму», Він полягає в тому, що жінка від природи усвідомлює своє призначення, яке багато в чому корелює із призначенням чоловіка, а саме – в аспекті гуманізації світу. Втім, така позиція не урівнює в правах чоловіка та жінку, оскільки в ній не відображено проблеми, з якою бореться фемінізм. Інший підхід, що існує в межах католицької філософії, полягає в тому, щоб таки довести рівність чоловіка та жінки, зокрема, в їхній соціальній ролі. Фактично, такий підхід захищають представники томізму персоналістично-феноменологічного ухилу (зокрема, К. Войтила та К. Едман). У статті також надано переклади уривків праць св. Томи українською мовою.