ПЕРФОРМАНС «ФІЛОСОФСЬКОЇ АНТРОПОЛОГІЇ» Г. ПЛЕСНЕРА: ЕКСЦЕНТРИЧНА ПОЗИЦІОНАЛЬНІСТЬ І ТЕОРІЯ ПЕРСОНАЛЬНОГО УСУСПІЛЬНЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.33989/2075-1443.2023.46.271519Ключові слова:
ексцентрична позиціональність, самість, самореференція, персональне (особистісне) усуспільнення, соціальністьАнотація
Сформульований Г. Плеснером принцип ексцентричної позиціональності передбачає, що життєвий цикл ексцентрично позиціонованої живої істоти побудований на розриві між відцентруванням стосункової форми у світ (назовні) і зворотнім доцентруванням її у центральну організаційну форму живого тіла: світ поділено на самість і довкілля. Проте методологічно вагомим і плідним донині є не ця характеристика ексцентричної позиціональності (яка, до того ж, ріднить її з центричною позиціональністю живої істоти «тварина») і навіть не та обставина, що її довкілля має бути виготовлене штучно, як результат освоєння-відкривання світу. Найбільшу питому вагу тут має та риса, що у самому своєму ексцентричному позиціонуванні така істота змушена бути спроможною до співмірності з центричними формами організації. Відтак відкривається безмежне поле перформативного статусу ексцентричної позиціональності, коли її носій, напружений безперервно мерехтливою зміною ролей («автор»↔«твір») власною відносинною амбівалентністю заповнює порожнечу штучної природи. Ця рефлексивна здатність самості відноситися вже й до самої себе як момент «абсолютної самореференції» уможливлює (проте не гарантує!) становлення персонального-відносинного, тобто суспільного життя. Соціальне, отже постає як життєвий феномен, – як найвищий прояв життя, а процес індивідуалізації та персоналізації (уособлення) життєвих проявів є водночас процесом усуспільнення.
Посилання
Krüger, H.-P. (2001). Der dritte Weg Philosophischer Anthropologie und die Geschlechterfrage. Zwischen Lachen und Weinen. (Bd. 2). Berlin.
Lindemann, G. (2006). Der dritte Person – das konstitutive Minimum der Sozialtheorie. Philosophische Anthropologie im 21 Jahrhundert. (Bd. 1). Berlin: Akademie Verlag GmbH.
Lindemann, G. (2006). Soziologie – Anthropologie und Analyse gesellschaftlicher Grenzregimens. Philosophische Anthropologie im 21 Jahrhundert. (Bd. 1). Berlin: Akademie Verlag GmbH.
Plesner, H. (1988). Stupeni organicheskogo i chelovek. Vvedenie v filosofskuyu antropologiyu [Steps of the organic and man. Introduction to Philosophical Anthropology]. Problema cheloveka v zapadnoj filosofii. [The problem of man in Western philosophy] The Problem of Man in Western Philosophy (pp. 96-151). Moscow: Progress [in Russian].
Plessner, H. (2019). Die Aufgabe der Philosophischen Anthropologie (1937). Helmut Plessner. Conditio humana. (pp. 33-51). Berlin: Suhrkamp.
Plessner, H. (2019). Uber einige Motive der Philosophischen Anthropologie (1956). Helmut Plessner. Conditio humana. (pp. 117-135). Berlin: Suhrkamp.
Schürmann, V. (2006). Positionierte Exzentrizitӓt. Philosophische Anthropologie im 21 Jahrhundert. (Bd. 1). Berlin: Akademie Verlag GmbH.
