УТВЕРДЖЕННЯ ГІДНОСТІ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ВІТЧИЗНЯНОГО КУЛЬТУРНОГО І СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ КІНЦЯ ХХ ст.
DOI:
https://doi.org/10.33989/2075-1443.2023.46.271535Ключові слова:
соціально-культурне, національне визначення, державотворення, самосвідомість, самовизначення, цінності, честь, гідність, ПеребудоваАнотація
У статті досліджуються пріорітетні ідейні та ціннісні позиції українського суспільства наприкінці ХХ-го століття, розкрито поняття самовизначення. Досліджено зародження нової держави у етико-філософському дискурсі, проаналізовано цінності українців та гасла національно-визвольних змагань. Означено етапи розвитку національного самовизначення українського суспільства: національно–державного самовизначення України, суверенізації України (1985–1991 рр.); національно–державного становлення України в умовах суспільно–політичної та соціально–економічної невизначеності (1992–1996 рр.); усталення олігархату як деструктивного прояву демократичного режиму в Україні (1996–2004 рр.); поляризації ідентичностей (2005–2014 рр.); нинішній етап, який ми суто формально визначимо як «постреволюційний». Автором виокремлено ціннісні аспекти діяльності суспільних рухів доби Перебудови, їх уявлення про честь та гідність особистості.
З’ясовано, що для національно-державного самовизначення період Перебудови став знаковим поверненням у публічний дискурс теми репресій, зверненням до забутих імен визначних діячів культури, науки, громадського спротиву, популяризацією творчості західних та діаспорних діячів. Відтак громадський протест у другій половині 1980-х поступово персоніфікувався, що додавало впевненості його учасникам. Чимало реабілітованих, повертаючись із таборів ув’язнення, продовжили боротьбу за національне відродження, розбудову правової держави.
Розуміння гідності особистості в добу Перебудови, загалом, відрізнялося від попередніх історичних етапів визначальною рисою – симбіозом, ототожненням з такими категоріями як свобода, воля, незалежність.
Посилання
Berdyaev, N. (1989). Istoki i smysl russkogo kommunizma. [The origins and meaning of Russian communism]. Moskva: Nauka [in Russian].
Dostoinstvo cheloveka: vyzov i put. sbornik statej [Human dignity: challenge and path. Collection of articles]. (2021). Kiеv: Duh i literatura [in Russian].
Fursa, M. (1996). Poniatiino-strukturnyi analiz natsionalnoi svidomosti. [Conceptual and structural analysis of national consciousness]. (Ph.D. diss). Lviv [in Ukrainian].
Horban, T. (2010). Evoliutsiia idei natsionalnoho samovyznachennia v ukrainskii suspilno–politychnii dumtsi kintsia XIX – pershoi chverti XX stolit [Evolution of the idea of national self-determination in the Ukrainian socio-political thought of the end of the XIX – first quarter of the XX centuries] Kyiv: IPiEND imeni I. F. Kurasa NAN Ukrainy [in Ukrainian].
Lukianenko, L. (2003). Natsionalna ideia i natsionalna volia. [National idea and national will] Kyiv: MAUP [in Ukrainian].
Mykhalchenko, M. (2009). Ukrainska mriia ta natsionalna ideia: geneza, vzaiemodiia [Ukrainian dream and national idea: genesis, interaction]. Politychnyi menedzhment [Political management], 6 (39), 3-13 [in Ukrainian].
Popovych, M. (2005). Chervone stolittia. [Red century]. Kyiv: ArtEk [in Ukrainian].
Rafalskyi, I. (2016). Natsionalno-derzhavne samovyznachennia Ukrainy: vnutrishni chynnyky ta zovnishni vplyvy. [National-state self-determination of Ukraine: internal factors and external influences]. Kyiv: IPiEND im. I. F. Kurasa NAN Ukrainy [in Ukrainian].
Shaihorodsky, Yu. (2010). Tsinnisnyi vymir politychnoi realnosti [Value dimension of political reality]. Naukovi zapysky [Proceedings], 5 (49), 33-40. Kyiv: IPiEND im. I. F. Kurasa NAN Ukrainy [in Ukrainian].
