ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ СТРУКТУРИ ХРИСТИЯНСЬКОГО ЗНАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.33989/2075-1443.2023.47.282593Ключові слова:
науково-релігійний аналіз, метафізика Шляху, містичний факт, містичне знання-ведення-переживання, БогознавствоАнотація
У статті розглянуті особливості сучасного постнекласичного наукового дискурсу, згідно з яким всіляке наукове та релігійне знання є спрощеною мислинєвою конструкцією значно більш складної об’єктивної реальності. Все напрацьоване релігійне знання є сукупністю різних теологічних моделей божественної реальності, продуктивність яких перевірялась багатовіковим досвідом містичного зв’язку з Господом. Згідно з вимогами науково-релігійного дискурсу про неповноту знання, усі релігійні тексти Біблія, Коран, Тора та ін. не є носіями абсолютно вірогідного знання. Священна реальність, яку вони описують, значно складніше. У статті розкривається своєрідність суб’єкта та об’єкта релігійного оповідання, та особлива природа містичного факта.
Емпіричний базис християнського знання складають книги Старого і Нового Заповіту, які задають вихідну основу християнського знання. Масив інтерпретацій священного знання, який був напрацьований за дві тисячі років розвитку християнства, складає головний об’єм у системі християнського знання. Християнська теологія надає всебічне розуміння християнського віровчення та його історичного розвитку. У структурі християнського знання особливу роль відіграє містичне знання-ведення-переживання, яке називають Богознавством. Своєрідність знання-ведення-переживання визначає те, що воно приходить безпосередньо від Бога. Богознавство можливо досягти в ході багаторічної практичної роботи подвижника. Містична сторона знання-ведення є переживання безпосереднього зв’язку з Господом, яку важко передати словами. Сокровенне знання-ведення існує тільки у режимі реального часу у екзистинційній реальності священного переживання.
Посилання
Al-Gazali, Abu Hamid. (1980). Voskreshenie nauk o vere [Resurrection of faith sciences]. Moskva: Nauka [in Russian].
Bibliia abo Knyhy Sviatoho pysma Staroho y Novoho zavitu : iz movy Davnoievreiskoi ta hretskoi na ukr. nanovo perekladena [The Bible or the Book of Scripture of the Old and New Testament: from the language of Hebrew and Greek to Ukrainian]. (1995). Kyiv: Bibliini tovarystva [in Ukrainian].
Grigoriy Turskiy., & Vesenina, L. (Trans.). (2004). Jitie Ottsov [Life of the Fathers]. Moskva: Izdatelskiy Dom Russkiy Palomnik [in Russian].
Iosif Afonskiy, starets. (2005). Izlojenie monasheskogo opyita [Presentation of monastic experience]. Pochaev: Svyato-Uspenskaya Pochaevskaya Lavra [in Russian].
Kant, I. (1937). Prolegomenyi ko vsyakoy buduschey metafiziki, moguschey vozniknut v kachestve nauki [Prolegomena to any future metaphysics that may arise as a science]. Moskva: Sotsekgiz [in Russian].
Koret, E. & Terletskiy, V. (Trans.). (1998). Osnovyi metafiziki [Fundamentals of metaphysics]. Kiev: Tandem [in Russian].
Meshkov, V. M. (2022). Kem byil Iisus Hristos dlya hristian I veka? (opyit ekzistentsialnogo nauchno-religioznogo analiza Novogo Zaveta) [Who was Jesus Christ for Christians of the 1st century? (experience of existential scientific and religious analysis of the New Testament)]. Poltava: PP Astraya [in Russian].
Meshkov, V. M. (2017). Metafizika puti. Opyit tematicheskogo analiza drevneindiyskoy versii [Metaphysics of the way. Experience in thematic analysis of the ancient Indian version] (Vol. 1). Poltava: PNTU [in Russian].
Simeon Novyiy Bogoslov, prp. (2001). Slova [Words] (Vol. 2). Moskva: Pravilo veryi [in Russian].
