ФИЛОСОФСКО-МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ НАУЧНОГО ЗНАНИЯ ФРЭНСИСА БЭКОНА

Анотація

Ф. Бекона можна вважати засновником філософії науки, тому що він на початку XVII ст., коли революційні перетворення в науці тільки набували все більшого розвитку, провів глибокий     і всебічний аналіз існуючого наукового знання і позначив перспективи   подальшого   розвитку   як   природознавчих,   так  і історичних наук. Особливу увагу він приділяв дослідженню своєрідності астрономії, фізики, математики та ін. Важливою особливістю філософсько-наукового мислення Бекона був історичний ракурс дослідження філософських і наукових проблем. На відміну від філософів і вчених, які вважали, що потрібно відкинути попередні філософські і наукові дослідження греків та ін., він всіляко намагався взяти все позитивне від попереднього розвитку філософії і науки. Розглядаючи різноманітне наукове знання, Бекон намагався його впорядкувати, систематизувати. Особливо важливими для нього були науки про природу («природня історія») і технічні науки, перш за все механіка, оскільки він вважав цей союз найбільш продуктивним і практично корисним. На початку XVII ст. науки були перевантажені емпіричними знаннями, тому Бекон всіляко намагався розробити оптимальну модель їх побудови. Щоб досягти єдиної системи теоретичного знання він пропонував створити загальнонаукову науку («першу філософію»), яка містила би в собі всі «аксіоми» (універсальні принципи,  судження),  запозичені  від  різноманітних   наук. Бекон рекомендував вченим переважно досліджувати причини процесів, що відбувалися, і таким чином сприяв розвитку детерміністського дискурсу в науці. Він наполегливо наполягав на подальшому розвитку експериментальних досліджень. Важливою особливістю наукового мислення Бекона була спрямованість на практичне використання наукових знань для подальшого розвитку суспільства. Філософсько-методологічні погляди Ф. Бекона користувались великою повагою серед вчених Європи і таким чином значною мірою сприяли розвитку їх наукового дискурсу і відповідно продуктивним науковим дослідженням, підтвердженням чому свідчить 400-річний ювілей видання його книги «Новий Органон».