ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ФІЛОСОФСЬКО-ОСВІТЯНСЬКИХ ІДЕЙ М.В. ГОГОЛЯ (КРИТИЧНО-ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ)
DOI:
https://doi.org/10.33989/2075-1443.2020.43.212701Ключові слова:
філософія освіти, ідеї освіти, М.В. Гоголь, об’єктивна змістовність, суб’єктивна метода викладання, В. фон Гумбольдт, педагогічна майстерність, Д.Г. Ньюмен, університетська освіта, лекційна цілісність, розвиток історичної науки, особливості історії українського народу, географічний детермінізм, ісАнотація
У статті подається критично-порівняльний аналіз особливостей формування філософсько-освітянських ідей М.В.Гоголя в його ранніх науково-публіцистичних працях. Визначені філософсько-освітянські ідеї письменника, що в подальшому були взяті на озброєння українськими та європейськими педагогами та втілені в практичну освітянську діяльність у процесі формування університетської освіти в Україні першої половини ХІХ століття. Важливим є той факт, що самостійна розробка М.В. Гоголем філософсько-освітянської проблематики розвивалася паралельно і майже в один історичний час із філософськими узагальненнями творців західноєвропейської університетської освіти початку ХІХ століття ‒ в Німеччині ‒ Вільгельмом фон Гумбольдтом та в Англії ‒ Джоном Генрі Ньюменом.
М.В. Гоголь доводить необхідність поєднувати у процесі педагогічної діяльності глибоку змістовність відповідного навчального предмета з педагогічною майстерністю, продуманою методикою викладання, що містить усобі національно-історичний та світоглядно-виховний потенціал. Ця ідея ‒ органічної єдності об’єктивної змістовності та суб’єктивної методи викладання є самостійним доробком молодого українського науковця-педагога, класика світової літератури ХІХ століття. При цілісному розгортанні основних етапів розвитку громадянської історії її необхідно доповнити окремими науковими дослідженнями з історії становлення національних держав і суспільств, що складають суттєвий механізм повної історії людства.
М.В. Гоголь послідовно дотримується принципів географічного детермінізму в поясненні історичних подій та загального характеру спрямованості розвитку окремих націй, суспільств та держав. Саме на географію покладає надії мислитель в поясненні особливого характеру соціальних змін у сучасному світі та практичні аспекти життя народів.
Філософсько-освітянські ідеї М.В. Гоголя складають відповідну основу історичного розвитку вітчизняної освіти. Їх зміст є самостійним, але в той же час відповідає сучасним йому розробкам передової філософсько-педагогічної думки Західної Європи. Особливо виділяється стержнева філософсько-освітянська ідея діалектичної єдності історичного змісту освіти та її суб’єктивно-педагогічних форм втілення.
Посилання
Gogol’, N. V. (1978). Sobranie cochinenij [Collected Works] (Vol. 6.). Moskva: “Hudozhestvennaja literatura” [in Russian].
Humboldt, V. (2002). Pro vnutrishniu ta zovnishniu orhanizatsiiu vyshchykh naukovykh zakladiv u Berlini [On the internal and external organization of higher scientific institutions in Berlin]. In Ideia Universytetu: antolohiia [The idea of the University: anthology] (pp. 23-33). Lviv: Litopys [in Ukrainian].
Niumen, D. H. (2002). Ideia Universytetu [The idea of the University]. In Ideia Universytetu: antolohiia [The idea of the University: anthology] (pp. 37-64). Lviv: Litopys [in Ukrainian].
Popovych, M. V. (1989). Mykola Hohol: roman-ese [Nikolai Gogol: a novel-essay]. Kyiv: Molod [in Ukrainian].
Sheiko, S. V. (2005). Natsionalni ta zahalnohromadianski zasady reformuvannia suchasnoi vyshchoi osvity v Ukraini [National and civic principles of reforming modern higher education in Ukraine]. In Vyshcha osvita Ukrainy [Higher education in Ukraine] (Vol. 3 (17), pp. 32-35). Kyiv: Instytut vyshchoi osvity APN Ukrainy [in Ukrainian].
